Показывает

Як готувати сирники

Як готувати сирники
Добавить в избранное

Рецепт приготування особливих сирників

- Зорян, а веди для нас колонку із простими рецептами?! Базовими… Щоб із правилами типу «Як зварити яйце в мішечку».

- Запросто, – відповідаю. А про себе думаю: «Таке хтось читатиме?»

 

Та дівчат вже не спинити. Ми обговорюємо методи варки того самого нещасного яйця (і налічуємо їх три в першу ж хвилину). А в моїй голові вже починає вибудовуватись графік публікацій для #Мамаслет, розклад тем і навіть акценти.

Далі більше – розумію, що хочу красиві фото і ґрунтовно планую зйомку. Керуюсь логікою і зупиняюсь на сніданках для початку. Обираю шість простих ранкових страв для різного віку дітей: від рочку до семидесяти.

І ось цей день настав. Фотограф на моїй кухні. А я вперше збираюсь готувати на професійну камеру. І саме під час цієї сумбурної зйомки “о-господи-кухня-мусить-бути-ошатною-а-не-звалищем-пора-мити-каструлю-ой-скрамбл-стигне-і-розповзається”, я чітко усвідомлюю з якого рецепту почну.

Сир-ни-ки. Певне, це найскладніший рецепт з усіх шости (через деталі і тонкощі). Проте і найзатребуваніший. Перевірено на практиці. Адже тим таки ранком виявилось, що і в прибиральниці Ларіси, і у фотографа Каті із сирниками виходили непорозуміння. У першої взагалі глибинні. Від Ларіси ж я дізналась массу нісенітниць щодо пропорцій в замісі.

А враховуючи той факт, що сирники в наших широтах користуються неабиякою популярністю – знати ЯК їх приготувати грамотно мусить кожна замотивована господарочка.

Отже, годі баляси точити – перейдімо до справи.

Сирники – це передусім творог. Не здивувала?

Звісно, якщо це базарний творог – вдача на вашій стороні. А особливо, якщо це не перша ліпша перекупщиця, а “своя” тітонька, яка раз на тиждень припасає для вас най-най. Та якщо такої чарівної тітоньки ви не маєте, а вибір творогу обмежується асортиментом найближчого маркету – не біда. Головне правило: забудьте про знежирений творог. Мінімум 9%. Ну така вже українська вдача у сирників – дієтично не буває (це я про традиційний рецепт).

Із творогом визначились. Готуємо інгредієнти:

- 300 г творога

- 1 яйце

- цукор за смаком

- дрібка солі

- ваніль за бажанням

- борошно

Творог рішуче перебиваємо погружним блендером до стану ідеальної масси. Немає блендера – а руки нащо? Все можливо! Не забуваємо в це вірити.

 

 

Тут лунає уявний звук “та-дам” і я відкриваю секретний секрет. Якщо ви хочете отримати щось неймовірне, а не просто сирники – додайте в творог пару добрячих ложок рікотти. Або маскарпоне. Так-так, я вже чую як в мене летить каміння від панянок-не-міліонерок із криками “Ти ціни на підгузки бачила?”. Та покваплюсь виправдатись. По-перше, я говорю не про пересічні сирники. По-друге, на сьогодні існує ряд маркетів, де можна придбати на розвіс рікотту в абсолютно адекватну ціну. Або ж в нагоді стануть лавки молочних фермерських продуктів, які розкинулись спальними районами. Тому просто раджу: спробуйте.

Йдемо далі. Присипаємо цукром. На цьому етапі ви злегка зможете оцінити майбутні сирники на предмет солодості. Більше-менше – вам вирішувати. Туди ж піде ваніль – опціонно.

 

Вбиваємо в однорідну массу яйце. Ретельно вимішуємо. Солимо.

Не збиваємось зі шляху і беремось за борошно: нехай би воно було українського виробника. Спершу відправляємо в тісто одну столову ложку. Вимішуємо. Черга за другою. Часто на цьому я і зупиняюсь. "Так мало?" – подумаєте ви. "А чом би й ні?" ­– відповім я. Але все залежить від творогу, від яйця, погоди і вашого настрою. Так що тут вже треба наловчитись. Іноді тісто вимагатиме третьої ложки.

Проте я прибічник принципу: менше борошна в тісто, краще трішки більше на робочу поверхню.

Отже, фінішна пряма. І сама віповідальна. Готуємо поверхню: присипаємо, добряче так, борошном. Я роблю гірку в серединці, а зкраю просто розсипаю тонким шаром, щоб туди викладати зформовані кульки.

 

 

Руки – в борошно. Ложкою набираємо тісто. В долонях формуємо кульку. Перекидуємо її з руки в руку. Обвалюємо в борошні. Липне до рук? Не біда – зате будуть ніжні і справді сирні. Залишаємо готову кульку збоку.

Із такого розрахунку інгредієнтів мусить вийти дев’ять, ну максимум десять, сирничків – не дуже великих. Мені цієї порції ідеально вистачає на родину (їмо вчотирьох). Бонус: вони всі влазять однією партією на сковорідку.

До речі про сковорідку. Вона вже розпечена чекає роботи. В день зйомки я смажила на звичайній олії. А за пару днів потому придбала топлене масло (або масло “Гі”). Обирати вам.

Першу сторону смажимо на середньому вогні. Чекаємо, аби підрум’янились. Перевертаємо делікатно – вони ніжні! Зменшуємо вогонь до мінімуму і накриваємо кришкою. Пару хвилин і виключаємо вогонь взагалі. А сирники нехай постоять ще із хвилинку: домліють.

 

 

Ви ж поки готуйте сервірування. Бо це страшне як важливо. Естетика і для сірої буденності дорослих, і для чистого розвитку дітей – незамінна.
Подача: мій хіт – сирники + сметана + малинове варенько + притрусити пудрою – і я сама готова стрибати як старшенька від радощів. Ну що я говорю? Дивіться самі!

Ой, ледь не забула: смачного!

Фото - Катерина Руфова

Опубликовано
4 марта 2016г.